RSNPZD.lol

Сатиричний огляд

Тиждень 38

Поточний зріз 38-го тижня показує знайому російську конструкцію: держава одночасно намагається воювати, переробляти нафту, запускати безпілотники й пояснювати бізнесу, що приватна власність — це просто оренда до першої геополітичної грози. Початок тижня відкрив ВТБ: банк отримав американські санкції за допомогу в обході іранських обмежень. Фінансова установа, яка звикла називати такі речі «альтернативною логістикою», знову виявила, що глобальна бухгалтерія має кнопку «пауза».

Поки у Вашингтоні папери рухалися коридорами, у Сизрані рухалися інші процеси — українські сили уразили НПЗ. У Таганрозі ракетний удар пошкодив склад Ozon, і російська електронна комерція отримала рідкісну можливість чесно написати в трекінгу: «посилка затримується через реальність». Орловські об’єкти виробництва безпілотників також стали мішенню. Виходить, російська промислова політика дедалі частіше працює за принципом: спершу збудувати цех, потім переконатися, що його адресу вже знають.

16 вересня Палата представників США схвалила масштабний санкційний законопроєкт. Для Кремля це був ще один епізод серіалу «санкції ось-ось розваляться», який чомусь продовжують продовжувати на новий сезон. Наступного дня Ярославський YANOS після атаки безпілотників зупинив переробку нафти. Російська економіка давно рекламує стійкість, але її найвидовищіша демонстрація все частіше відбувається тоді, коли установка зупиняється, а чиновники заспокоюють ринок словом «тимчасово».

У Ростові-на-Дону на аеродромі Ростов-Центральний було уражено три літаки та три вертольоти. Це не просто арифметика втрат, а нагадування, що військова авіація не стає недоторканною від того, що її розфарбували в офіційні кольори. А 18 вересня американський президент підписав санкційний закон. Пауза між голосуванням і підписом виявилася коротшою, ніж кремлівські прогнози про його неминучу неміч.

Того ж дня безпілотник пошкодив градирню енергоблоку Курської АЕС; реактор продовжив роботу, але сам факт уже зіпсував звичний фон атомної непорушності. Нарешті Кремль передав російські активи Nestle та Auchan під тимчасове управління. У країні, де влада любить повчати Захід про ринок, іноземному бізнесу запропонували найавтентичніший курс політичної економії: майно може бути твоїм, доки воно комусь не знадобилося. Станом на сьогодні тиждень ще триває, але його лейтмотив уже зрозумілий: паливо зупиняється, техніка уражається, санкції набувають чинності, а «тимчасове» дедалі більше нагадує стиль управління.